Name: Адвокат у сімейних справах
Address: Золотоустівська, 4 оф. 5, Київ, UA
Telephone: +38(097) 321-14-56
Price range: $$

Консультації адвоката по розлученню

Які докази проживання в цивільному шлюбі

В Україні багато пар об’єднують свої життя, не формалізуючи їх офіційно шлюбом — ця форма спільного проживання має назву «фактичний шлюб». Хоча часто такі стосунки називають «громадянським (цивільним) шлюбом», це не зовсім точне правове визначення, оскільки справжнім шлюбом вважається лише той, що зареєстрований згідно з законодавством.

До революції 1917 року умовою для шлюбу була обов’язкова реєстрація у церкві. Шлюби, зареєстровані лише в офіційних органах, називалися «громадянськими». 20.02.1919 року було прийнято Декрет Раднаркому України, який остаточно закріпив статус офіційно зареєстрованих шлюбів, визнавши їх юридично значущими, а церковні шлюби втратили юридичну силу. З того часу традиція називати офіційний шлюб «цивільним» закріпилася серед населення, а шлюби, що не мають офіційної реєстрації, і далі називають так само. Термін «громадянський (цивільний) шлюб» перейшов у наш час, і залишився популярним серед незареєстрованих пар.

Можете отримати ЮРИДИЧНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ від наших сімейних адвокатів Телефонуйте в офіс адвоката з розлучення, телефон в Києві +38(097) 321-14-56 Viber, WhatsApp, Telegram ми розпочнемо процедуру розлучення в найближчі 24 години

Цивільний шлюб: нормативно-правове регулювання

Протягом довгого часу питання незареєстрованих відносин не отримувало належного нормативно-правового регулювання. Однак, сьогодні такий союз прирівнюється у правах до офіційного, за винятком деяких випадків. Наприклад, громадянський (цивільний) шлюб не звільняє подружжя від обов’язку:

виплати аліментів;
поділу спільної власності при розриві відносин.

Подібні питання можуть бути вирішені у судовому порядку, але вони потребують належного доказу факту спільного проживання. Український Сімейний кодекс розглядає поняття «фактичного» подружжя та його наслідки відносно майнових прав. Згідно зі ст.74 Кодексу, коли партнери проживають разом як одна сім’я, але не перебувають в офіційному шлюбі один з одним або з іншими партнерами, то майно, яке вони придбали під час проживання разом, належить їм як спільна власність. Важливо зазначити, що тривалість незареєстрованих відносин та їх характер, будь вони серйозними або випадковими, не мають юридичного значення в цьому контексті. Однак, якщо партнери бажають регулювати правові аспекти своїх спільних справ і майна, то це можна здійснити шляхом укладення письмового договору. Розглянемо правовий висновок постанови у справі №6-66цс13 Верховного суду України, де зазначено, що власність, яка була набута неодруженими особами у часи спільного проживання, є спільним майном. Якщо майнові цінності були придбані завдяки спільній праці партнерів (індивідуальне або спільне діло, внаслідок якого було отримано особисті чи спільні доходи для покупки спільної власності, ведення побуту) та якщо альтернативні умови не були вказані в угоді, укладеній між ними.

Цивільний шлюб: судове визнання права на частину спільної власності в цивільному шлюбі

Якщо пара вирішила розійтись, і справа дійшла до суду, особі, яка хоче отримати частку спільно нажитої власності, потрібно заповнити та подати позовну заяву щодо підтвердження факту проживання в незареєстрованому шлюбі та визнання права на частину спільно нажитих майнових цінностей.

Цивільний шлюб

Розглянемо основні докази спільного проживання партнерів:

Наявність свідків, спільних фотографій та відеозаписів, на основі яких робиться висновок про спільний відпочинок та побут.
Вагомим доказом є свідоцтво про народження спільних дітей.
Наявність прописки в одній квартирі або в приватному будинку підтверджує перебування в незареєстрованому шлюбі.

Після того, як факт спільного проживання доведено, для поділу майнових цінностей потрібно встановити час їх покупки (надати квитанції оплати товарів). Щоб один із подружжя не привласнив майно, куплене за особисті кошти свого партнера під час спільного проживання, треба доказати його неплатоспроможність. Смерть одного з партнерів, які не були в зареєстрованому шлюбу, є приводом для судового звернення. В подібному випадку право на успадкування майнових цінностей майже відсутнє, за винятком наявності заповіту. Особа, яка мала сумісний побут зі спадкодавцем, але не була з ним в офіційному шлюбі, має тільки в 4 чергу право на спадок. До того ж треба в суді обов’язково надати докази спільного побуту. Щоб уникнути проблем з розподілом спільно нажитих майнових цінностей між партнерами, що перебувають у незареєстрованому шлюбі, при придбанні майна (нерухомого або рухомого) треба в договорі прописувати обох покупців для убезпечення кожного партнера.

Пари, що проживають разом без офіційного шлюбу, не мають права укладати шлюбний контракт з указаними умовами розподілу сумісної власності. Тому потрібно заздалегідь оцінити наслідки неофіційних відносин для убезпечення себе від судової тяганини.