Укладаючи шлюб, чоловік та жінка повинні враховувати, що матеріальні зобов’язання кожного з них можуть впливати на спільні майнові права. Зокрема, за певних обставин існує ймовірність накладення стягнення на квартиру, будинок та інші статки.
Як у подружжя виникають спільні боргові зобов’язання?
В ст. 60 СКУ вказано, що будь-яке майно (виключення складають лише речі індивідуального вжитку), яке дружина з чоловіком набули після отримання свідоцтва про шлюб, є спільною сумісною власністю. Причому українське законодавство додає до об’єктів права спільної сумісної власності пари усі грошові кошти та речі, незважаючи на те, що хтось з подружжя через навчання, поганий стан здоров'я, догляд за дітьми, ведення домашнього господарства або через інші поважні причині не мав можливості отримувати самостійний дохід.
У випадку, коли жінка або чоловік підписує той чи інший договір, з точки зору закону він чи вона здійснює цю дію за згодою партнера. Відповідно до ст. 65 Сімейного Кодексу, якщо документ укладений в сімейний інтересах, а отримане за ним майно використовується заради родинного благополуччя, тоді передбачені ним обов’язки діють відносно кожного з подружжя, незважаючи на те, що договір підписував хтось один.
Зважаючи на це, спільною є заборгованість пари, яка:
- виникає під час шлюбу;
- є результатом спільних дій або правочину одного з пари;
- має на меті задоволення інтересів сім’ї загалом або обох партнерів.
Коли мова йде про підписання договорів, що за чинним законодавством повинні проходити державну реєстрацію та/або отримувати нотаріальне посвідчення, згода другого з подружжя має надаватися в письмовому вигляді. Те саме стосується укладання договорів щодо нерухомості чи іншого дороговартісного майна. Після складання письмової згоди потрібно звернутися до нотаріуса для її посвідчення.
Підстави для появи фінансової відповідальності
Необхідність вирішувати питання щодо виникнення боргових зобов’язань може з'являтися не лише в процесі поділу спільного майна під час розлучення, але й під час шлюбу. Зазвичай, підставами для появи відповідальності слугують:
- офіційне звернення кредитора з вимогою щодо виконання одним чи обома партнерами взятих на себе фінансових зобов’язань, якщо борг своєчасно не повернений;
- необхідність відшкодування моральної та матеріальної шкоди, спричиненої злочином (спільним чи когось одного з подружжя);
- заподіяння шкоди іншим громадянам;
- потреба у відшкодуванні шкоди, яка спричинена дітьми – відповідальність виникає відносно неповнолітніх нащадків або повнолітніх дітей, які визнані недієздатними.
Можете отримати ЮРИДИЧНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ від наших сімейних адвокатів
Телефонуйте в офіс адвоката з розлучення, телефон в Києві +38(097) 321-14-56 
Viber, 
WhatsApp, 
Telegram ми розпочнемо процедуру розлучення в найближчі 24 години
Етапи накладання стягнення
Як зазначено в ст. 73 СКУ, є можливість накладання стягнення на майно, визначене як спільна сумісна власність пари у випадку, якщо вдалося під час судового процесу підтвердити факт укладання договору в сімейних інтересах та використання одержаного майна на родинні потреби. В таких справах є певні особливості:
- Кредитор особи, яка є співвласником спільного майна, має право подати позовну заяву щодо виділу його частки в натурі для здійснення стягнення на неї, якщо іншого майна, на яке можна звернути стягнення, виявиться недостатньо для покриття заборгованості. В ситуації, коли в результаті виділу змінюється призначення майна, або інші співвласники проти виділу, рішення виносить суд.
- Якщо виділити частку із спільного майна фактично неможливо, чи з таким рішення незгодні інші співвласники, кредитору надається можливість подавати вимогу щодо продажу боржником своє частки з переданням після угоди потрібної суми задля виконання існуючих матеріальних зобов’язань.
- Якщо інші співвласники не згодні купувати частку боржника, або він сам не погоджується її продавати, кредитор може звернутися до суду з вимогою про проведення публічних торгів. Також статтею 366 ЦКУ у таких випадках передбачена можливість переведення на кредитора прав та обов’язків особи, яка підписувала договір.
Процес накладання стягнення складається з двох етапів, розглянемо їх детальніше.
І етап
Задля відкриття справи та початку судового розгляду банк або інший кредитор повинен подати відповідний позов. Поряд із заявою щодо стягнення боргу подається також клопотання про накладення арешту та здійснення опису майна боржника. Це зумовлено ймовірністю приховання статків або перепису майна на інших осіб. Відповідно до ст. 56 ЗУ № 606-XIV, описом та арештом майна займається державний чи приватний виконавець, якого призначає суддя.
ІІ етап
На цьому етапі існує два варіанти розвитку подій:
- Боржник виконує судове рішення в добровільному порядку.
- Забезпечення рішення суду здійснюється приватним чи державним виконавцем. Він серед іншого може звернутися до суду, аби визначити частку у майні, яким боржник володіє на правах спільної власності з другим з подружжя або з іншими особами. Така можливість передбачається ч. 6 ст. 48 ЗУ № 606-XIV та ст. 443 ЦПКУ.
Виділення частки відбувається, якщо:
- експерт підтверджує можливість виділення частки в натурі;
- після процедури цільове призначення майна не зміниться та не втратиться;
- інші співвласники не мають заперечень.
Коли немає можливості здійснити в натурі виділення, кредитор задля отримання коштів може звернутися з вимогою щодо продажу частки боржника та сплати боргу з отриманих коштів в межах існуючих фінансових зобов’язань. Після цього боржнику потрібно повідомити дружину/чоловіка або/та інших співвласників щодо бажання продати свою частку, зазначивши вартість та інші умови правочину. У разі відмови від угоди або затягуванні процесу через 1 місяць (якщо мова йде про нерухомість) або через 10 днів (коли справа стосується рухомого майна) ст. 362 ЦКУ дозволяє продавцеві обрати іншого покупця.
Буває так, що співвласники відмовилися від придбання частки, а сам боржник не дає згоду на продаж. Тоді суддя може:
- призначити примусове стягнення після проведення публічних торгів, на яких виставлятиметься частка майна, що належить боржникові. Процедура реалізації відбуваються відповідно до вимог сукупності нормативно-правових актів, зокрема, ст. 61 ЗУ № 606-XIV та наказу Мін’юсту № 2831/5 від 29.09.2016 року;
- призначити переведення прав та зобов’язань особи, що має борг, на кредитора в примусовому порядку із виплатою компенсації, якщо вартість майна перевищує розмір заборгованості. В цьому випадку боржник втрачає право власності на частку спільного майна, а кредитор його отримує після проходження державної реєстрації відповідно до Порядку вчинення нотаріальний дій, який затверджений наказом Мін’юсту № 296/5 від 22.0.2012 року.
Вирішення питань у випадках вчинення злочину одним з подружжя та необхідності відшкодування шкоди
Існує можливість накласти стягнення на спільне сумісне майно у випадках, коли потрібно відшкодувати матеріальну чи/та моральну шкоду, яка спричинена злочином чоловіка або дружини. Аби суд виніс таке рішення, потрібно отримати вирок суду по відповідній кримінальній справі, де вказано, що майно або кошти на його придбання подружжя набуло злочинним шляхом. В такому випадку при зверненні стягнення використовуються правила ст. 431 ЦПКУ.
Адвокат по разводам
Звоните нам - мы ответим на все ваши вопросы
Viber, WhatsApp, Telegramили запишитесь на консультацию
